Новости

Мені однаково: у Первомайську молодь провела Шевченківський флеш-моб [ФОТО]

931

Студентство та учнівська молодь Первомайська долучилася до Міжнародного флеш-мобу, присвяченому дню народження Тараса Шевченка. Про це на своїй сторінці у Фейсбуці написала Наталя Клименко.

У Первомайську акція проходила біля погруддя Кобзаря. До початку акції молоді люди читали твори Шевченка, а рівно о 16.00 розпочали декламацію поезії «Мені однаково». Всього в акції взяли участь кілька сотен молодих людей. Доєдналися до молоді й депутати міської ради та члени виконкому.

Яскраво, патріотично та результативно — таким видався студентський флеш-моб.

3 Комментариев

  1. ого

    Март 10, 2017 at 5:12 пп

    Наталія

    Март 9, 2017 at 3:01 пп

    Маразм… Маразм… І ще раз МАРАЗМ!!! На конкурс «Я — Україночка» запрошення розсилаєте російською мовою… Почитайте, як гарно звучить наша рідна мова…
    …Світає,
    Край неба палає,
    Соловейко в темнім гаї
    Сонце зустрічає.
    Тихесенько вітер віє,
    Степи, лани мріють,
    Меж ярами над ставами
    Верби зеленіють.
    Сади рясні похилились,
    Тополі по волі
    Стоять собі, мов сторожа,
    Розмовляють з полем.
    І все то те, вся країна,
    Повита красою,
    Зеленіє, вмивається
    Дрібною росою,
    Споконвіку вмивається,
    Сонце зустрічає…
    І нема тому почину,
    І краю немає!
    Т.Г. Шевченко

    Ответить

    ого

    Март 10, 2017 at 10:35 дп

    Цi вiршi до майдану сприйнiмалися щасливо та по- свiтлому та радiсно,
    а з 2013 роцi такi вiршi не до тями — люди втомленi та ганба та злиднi,
    спитай у тих, хто прийшов з ато калiкою — шо вони вам скажуть.
    Вернiть домайдане життя……….

  2. ого

    Март 10, 2017 at 5:14 пп

    Зараз актуально вiрш —
    «чорнiше чорноi землi блукають люди
    пани на панщину женуть та дiточок своих ведуть»

  3. ого

    Март 11, 2017 at 10:32 дп

    Здається — кращого немає
    Нічого в бога, як Дніпро
    Та наша славная країна…

    Аж бачу — там тільки добро,
    Де нас нема. В лиху годину,
    Якось недавно довелось
    Мені заїхать в Україну,
    У те найкращеє село…
    У те, де мати повивала
    Мене малого і вночі
    На свічку богу заробляла;
    Поклони тяжкії б’ючи,
    Пречистій ставила, молила,
    Щоб доля добрая любила
    Її дитину… Добре, мамо,
    Що ти зараннє спать лягла,
    А то б ти бога прокляла
    За мій талан.

    Аж страх погано
    У тім хорошому селі:
    Чорніше чорної землі
    Блукають люди. Повсихали
    Сади зелені, погнили
    Біленькі хати, повалялись,
    Стави бур’яном поросли.
    Село неначе погоріло,
    Неначе люди подуріли,
    Німі на панщину ідуть
    І діточок своїх ведуть!..
    І я, заплакавши, назад
    Поїхав знову на чужину.

    І не в однім отім селі,
    А скрізь на славній Україні
    Людей у ярма запрягли
    Пани лукаві… Гинуть! Гинуть!
    У ярмах лицарські сини!
    А препоганії пани
    Жидам, братам своїм хорошим,
    Остатні продають штани…
    Погано дуже, страх погано
    В оцій пустині пропадать!
    А ще поганше на Украйні
    Дивитись, плакать і мовчать!

    А як не бачиш того лиха,
    То скрізь здається любо, тихо,
    І на Україні добро.
    Між горами старий Дніпро,
    Неначе в молоці дитина,
    Красується, любується
    На всю Україну.
    А понад ним зеленіють
    Широкії села,
    А у селах у веселих
    І люди веселі.
    Воно б, може, так і сталось,
    Якби не осталось
    Сліду панського в Украйні!.. Т.Шевченко.

Ваш комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Новости Первомайска