Блоги

Децентралізація на Миколаївщині: чи варто ОТГ хвилюватися через заблокування виборів та примусове об’єднання (Частина І)

1.0K

1 квітня минуло 4 роки з дня, коли Кабмін ухвалив Концепцію реформи місцевого самоврядування та територіальної організації влади, яка стала основою створення об’єднаних територіальних громад. Миколаївщина долучилася до реформи трохи пізніше. Перша громада була створена 2015 року. З того часу область має вже певні результати.

Проте процес реформування не проходить гладко, і в області є громади, які об’єднуються не за перспективним планом, а навколо прибуткових підприємств. А ось два райони Миколаївщини і зовсім без ОТГ, тому що там є люди, які вважають децентралізацію геноцидом. Про це та інше розповів в інтерв’ю інтернет-виданню «Мой город» 5 вересня директор Миколаївського центру місцевого самоврядування Валентин Бойко.

 — На Миколаївщині процес децентралізації проходить вже третій рік поспіль. Які б висновки ви зробили та як охарактеризували досягнення області в цьому напрямі?

Що стосується Миколаївської області, то масштабність реформи характеризується тим, що вона охопила більшість території, сукупні  власні доходи ОТГ значно збільшились. З 313 бюджетів (громад) сіл, селищ, міст районного значення, які існували до проведення реформи, – 141 громада увійшли в різні пазли об’єднання. Крім того, законодавчо визначено, що міста обласного значення стали об’єднаними територіальними громадами, тобто більшість населення Миколаївської області проживає в ОТГ, з чим я всіх і вітаю.

Окремо хочу сказати, що більшість сільського та селищного населення вже проживає в об’єднаних територіальних громадах з моменту проведення останніх виборів в ОТГ у грудні минулого року . Треба сказати, що процесом об’єднання вже охоплено 17 районів з 19, крім Кривоозерського та Врадіївського.

— Чи пройшли ми вже точку неповернення, і коли реформа має досягти свого завершення?

Є таке порівняння – точка неповернення — точка біфуркації (зміна встановленого режиму роботи системи – ред.). Я не вважаю, що ми пройшли точку неповернення. Кількість об’єднаних територіальної громад в будь-якому разі не перевищить 60-70% в кожній області, є певний консерватизм, з ним нічого не поробиш. Будемо сподіватись, що чергові вибори місцевого самоврядування 2020 року відбудуться на новій територіальній основі, коли законом про новий територіальний устрій буде визначено місце кожної громади, яка існувала до реформи. Я думаю, що точку неповернення буде визначено тоді, коли остаточно вирішиться питання модернізації районів, тобто субрегіонального рівня. Тільки тоді можна буде сказати, що питання об’єднання, децентралізації в частині територіальної (рамкової) основи вже на фінішній прямій.

Питання районів стосується того, що слідом за об’єднанням громад має відбутись об’єднання районів, і формування територіальної організації влади, синхронізація з освітньою, медичною реформою і з тими пазлами громад, які є спроможними.  Таке забезпечить відсутність дублювання функцій держави та місцевого самоврядування.

— Питання щодо добровільності об’єднання. Чи довго буде працювати цей принцип, адже всі, хто хотів об’єднатися, вже об’єдналися. Інші громади поки чекають. Що буде далі, чи будуть громади примушувати до об’єднання?

Про це, по суті, говорив Президент України на виїзному засіданні Кабміну в квітні у місті Вінниця, зазначивши, що будь-який процес, пов’язаний з добровільністю, не може мати довічний характер, а тому можливе  завершення і «зверху».

Так, після певного відсотка об’єднання природний консерватизм може розтягнути цей процес на 20-40 років, у нас такого часу немає. Той, хто сміливо пішов назустріч долі і використав всі переваги Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад», за три роки реформ зробив те, що не було зроблено за останні 10-15 років, решта залишилась у позиції вичікування. Але їх не засуджую, допоки принцип добровільності залишається визначальним.

Адміністративно-територіальний устрій, територіальна організація влади і розвиток місцевого самоврядування – це компетенція держави. Якщо говорити про начебто «примусове» об’єднання, то насправді воно не є примусовим, – просто держава у певний визначений нею час використає свою компетенцію, крапка.

— Чи стоїть наразі питання укрупнення громад?

Об’єднати громади за перспективним планом, тож відповідно до бачення державницької «моделі» об’єднання, все одно, що виграти Олімпійські ігри, – це майже неможливо. Вочевидь наявність «шпагату» між практикою та теорією, між політичними, економічними, ментальними чинниками. Поки що об’єдналися громади, в яких повірили в реформу, де є справжні лідери. Цим вони створили так званні «центри зростання». Наразі законодавство дозволяє добровільне приєднання суміжних громад до подібних центрів, яке вирішується за скороченою процедурою, що дозволяє створеним об’єднаним громадам, так би мовити, нарощувати м’язи.

Таких громад, що хочуть добровільно приєднатися до існуючих ОТГ, вистачає у Миколаївській області. Виникло бажання приєднатися у Анатолівської громади до Коблівської ОТГ, Безводненська, Петрівська, Кривобалківська, Кир’яківська хочуть приєднатися до Веснянської територіальної громади. Любоіванівська громада — до Благодатненської ОТГ. Грушівська, Степівська громади — до Кам’яномостівської громади. Маринівка з сусіднього району, Доманівського, хотіла теж приєднатись до Кам’яномостівської громади. Відбувся факт добровільного приєднання Новогригорівської громади до міста обласного значення Вознесенська. До Олександрівської громади можливе приєднання Агрономіївської громади з сусіднього Арбузинського району. Можливе приєднання до Михайлівської громади суміжної Степівської громади. Що стосується Вітовського району, то можливе приєднання Любомирівської громади до Шевченківської ОТГ.

Тобто процес підсилення вже існуючих територіальних громад з боку суміжних громад відбувається в Миколаївській області, але поки що не в практичній площині. Поки є наміри у вигляді певних документів, вони направлені в обласну державну адміністрацію. Громади зможуть розпочати цей процес, коли Миколаївська ОДА внесе певні зміни в існуючий перспективний план формування громад Миколаївської області, і ці громади будуть визначені в цьому плані. Подібні процеси жваво проходять по всій Україні.

— Ми пам’ятаємо, що першою на об’єднання наважилася Куцурубська громада, потім підтягнулися інші. Чи є в області певний рейтинг самодостатності та заможності серед громад?

У нас є певні громади з реверсною дотацією, коли власні доходи такі, що вони надлишок перераховують державі. Це Галицинівська, Ольшанська, Веснянська, Благодатненська, Михайлівська громади.

Але питання не в тому, що все залежить від управлінської команди громади, від співпраці з депутатським корпусом. Ми зазвичай, як тільки гроші з’явилися, раніше, на жаль, це була політика місцевого самоврядування, направляли їх на «проїдання» і певним чином закривали голі місця на тілі місцевого самоврядування. Можливо це було і правильно в деяких випадках, але треба думати про розвиток. Громади об’єднувались для розвитку і створення передумов для того, щоб приходили інвестори і створювали додаткову вартість на цій території, щоб податки, які збираються на цій території, збільшувались і йшли в бюджет територіальної громади. Це дуже непростий процес, але зараз громади мають дуже широкі повноваження, і вони сповна це використовують, щоб покращувати добробут, отримання якісних послуг, створення робочих місць. Називати якусь громаду, яка краща, а яка гірша, я думаю, що некоректно по відношенню до громад.

Громади поки що перебувають у різних умовах. Після того, як відбудуться остаточні вибори на новій територіальній основі, можливо це буде в 2020 році, тоді ми можемо говорити, що громади стали більш-менш взаємоподібні, а відтак і взаємоконкурентні. Зараз говорити про якусь конкуренцію і створювати рейтинг успішності зарано.

— А якщо говорити про всеукраїнський рейтинг. Яке місце посідає Миколаївська область?

Що стосується Миколаївської області, то ми не опускалися нижче 13-14 місяця, не піднімалися вище 6-7-го. Ми десь постійно маємо 9-12 місце в рейтингу.

В Україні свій шлях щодо реформи. Ми не копіюємо реформу в буквальному сенсі, як це відбувалося в Польщі. Раціональне зерно ми беремо, але проходимо свій шлях. У нас дуже строката держава, ми різні, відрізняється ментальність жителів півдня України та півночі або сходу, Закарпаття.

Дуже велика робота проводиться у Миколаївській області, і вона дуже складна щодо проведення цієї реформи. Мешканці Миколаївщини дуже довго сприймали радянську владу і не погоджувалися з нею, з її основними підходами щодо вирішення питань управління територією. Ті бунти, які були в 30-40-х роках, яскраво свідчать, що не всі сприйняли радянську владу. Однак після 72 років радянського режиму ми не можемо з цим прищепленим тією владою радянським патерналізмом розлучитися. Для того щоб сприйняти щось нове, треба певний час. Тому змінити психологію, стати на зовсім інші рейки, зрозуміти, «що все залежить від мене», і ми маємо бути відповідальними — для цього потрібен час.

— В серпні Центральна виборча комісія (ЦВК) звернулася в комітет ВР з питань правової політики щодо надання пояснень в частині неузгодженості законодавства в проведенні референдумів. Це поставило під загрозу проведення перших виборів в деяких ОТГ. Як ви вважаєте, це політичне питання чи все ж прогалина в законодавстві?

Складна ситуація. Те, що зробила ЦВК напередодні виборів, на мій суб’єктивний погляд, це удар нижче поясу. Питання щодо дії Закон «Про всеукраїнський та місцеві референдуми», якщо воно турбувало ЦВК, можна було підняти раніше — в травні, червні, липні. Вони дійсно звернулися до комітету Верховної Ради з питань правової політики та правосуддя щодо надання роз’яснень у зв’язку з начебто неузгодженням законодавства щодо референдуму і звернулися до обласних державних адміністрацій з інформацією: «Ми призначимо вибори відповідно до ваших заяв щодо перших та додаткових виборів тільки після того, як отримаємо відповідні роз’яснення від комітету».

За 70 днів до дати голосування ЦВК призначає вибори. Призначення виборів наприкінці жовтня дозволяло створити певну буферну зону, яка дозволяла після проведення виборів у жовтні і в спокійній робочій атмосфері сформувати виконавчі органи, можна було прийняти бюджет, подумати про розвиток, просто підготуватися до нового бюджетного періоду і бачити себе окремим рядком в законі про державний бюджет щодо отримання субвенції, можливості виконувати делеговані повноваження як власні. На жаль, комусь не подобається така природня і нормальна робота об’єднаних територіальних громад. Комусь вигідно, звісно тут є якийсь політичний чинник, щоб ми вибори проводили у «свинячий голос» в грудні: або «16, або 24 грудня – «як завжди».

Але щодо виборів ми все ж таки завжди встигали на останню сходинку останнього вагону, хоча це дуже складно.

Треба бачити людину в центрі цієї реформи. Будь-яка влада, яка прийде до керівництва держави у наступному році, якщо є в голові є розуміння справжнього державотворення, то вона підтримає цю реформу. Навіщо її спотворювати таким брудним чином, як це відбувається зараз, перед самими виборами, навіщо палки в колеса вставляти?

Відновлення дії Закону «Про всеукраїнський і місцеві референдуми» не унеможливлює реалізації такого законодавчого акту як Закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад» і Закон «Про місцеве самоврядування». Правових підстав непризначення виборів насправді не існує.

Положення Закону «Про добровільне об’єднання територіальних громад» є спеціальною нормою щодо процедури добровільного об’єднання. А загальні норми Закону «Про всеукраїнський та місцевий референдуми» можуть стосуватися тільки питань, неврегульованих законом, про добровільне об’єднання.

Справка: Для розблокування процесу проведення виборів в ОТГ Верховна Рада збільшила кількісний склад ЦВК з 15 до 17 членів. Відповідний Закон (проект № 9090) прийнятий 18 вересня в терміновому порядку. А вже 20 вересня ВР призначила 14 її нових членів. Наразі новообрані члени Центральної виборчої комісії мають зібратися на своє перше засідання та обрати голову і керуючий склад.

 — Дестабілізації ситуації з виборами посприяли і неодноразові звернення народного депутата Аркадія Корнацького. На вашу думку, які цілі переслідував нардеп?

Позиція народного депутата Аркадія Корнацького мені особисто відома. Я можу сказати, що той супротив, який здійснено особисто ним щодо об’єднання, полягав в тому, що він постійно розсилав звернення до необ’єднаних територіальних громад із закликом сприймати децентралізацію, але без об’єднання. Якось так.

Суть об’єднаних територіальних громад в тому, щоб збільшити їхню територіальну основу, консолідувати бюджет, апріорі зробити громади спроможними, тому як відповідно до закону вони повинні бути спроможними. Виходячи з тих фінансових, кадрових, інфраструктурних ресурсів громади мають використовувати весь свій потенціал, та під наглядом і контролем держави також використовувати й делеговані повноваження. В тому подрібненому територіальному устрої, який існував до реформи, це зробити було неможливо. На мій суб’єктивний погляд, пан Корнацький цього не розуміє. Тому підтримати децентралізацію, але без об’єднання громад неправильно, це унеможливлює саму децентралізацію.

Що стосується його позиції та звернення до ЦВК. Центральна виборча комісія відреагувала на його депутатське звернення, правильніше, вона використала його звернення як привід. Номінально все начебто по закону, але що стосується процесу розпочатих реформ в державі та мільйона людей, які очікують перші вибори, що стосується більш ніж 100 громад, що хочуть працювати в нових вимірах, – це удар нижче поясу.

До відома: у Миколаївській області очікують виборів 12 громад: Горохівська ОТГ, Снігурівська міська ОТГ, Березнегуватська селищна громада, Висунська сільська громада, Новобузька міська територіальна громада, Вільнозапорізька сільська громада, Софіївська ОТГ, Сухоєланецька громада, Мигіївська громада, Новомар’ївська сільська об’єднана громада, Калинівська сільська ОТГ, Лоцкинська громада.

— На вашу думку, перші вибори в ОТГ все ж відбудуться чи варто очікувати іншого сценарію?

16 сепня ЦВК прийняла рішення щодо можливості призначати вибори не тільки в квітні, жовтні, а й листопаді, грудні, окрім останнього тижня. Вірю, що вибори відбудуться цього року.

Вели бесіду: Альона Коханчук та Альона Нефедова

Мой город

Ваш комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Новости Первомайска